Baltic Security Monitor | Аналітичний огляд
Подія: 16 вересня 2026 · Публікація: 17 вересня 2026

Головне тут — не сам факт ухвалення, а те, що це перший великий законодавчий прорив на підтримку України у Вашингтоні майже за два роки застою. Палата представників ухвалила закон 262 голосами проти 159, і документ прямує на підпис Трампа. Але ухвалення Конгресом само по собі не накладає 100-відсоткові тарифи на Китай, Індію чи будь-яку іншу країну — воно лише надає президенту повноваження це зробити. Реальна вага пакету проявиться не сьогодні, а тоді, коли адміністрація вирішить, наскільки агресивно ці повноваження застосовувати.

Що сталося

Пізно ввечері 16 вересня Палата представників США ухвалила «Акт Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року» голосами 262 проти 159, завершивши проходження законопроєкту через Конгрес після того, як Сенат схвалив його 86 голосами проти 11 ще торік у серпні. Документ, названий на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який раптово помер у липні цього року й понад рік вів переговори щодо цього закону, тепер прямує на підпис президента Дональда Трампа, який, за очікуваннями, підпише його.

Законопроєкт таргетує російських посадовців, банки, енергетичний і оборонний сектори, а також «тіньовий флот» танкерів, який підтримує російський енергетичний експорт попри санкції. Найпотенційно наслідковіше положення надає президенту повноваження встановлювати тарифи до 100% на товари з країн — головних покупців російської нафти та газу, насамперед орієнтуючись на Китай та Індію. Виняток передбачено для країн, що імпортують менш ніж 15% від обсягу російського газового експорту і вже роблять кроки для скорочення залежності; законопроєкт також передбачає механізми президентських винятків.

Аналіз BSM: П'ятдесят вісім демократів приєдналися до більшості республіканців, підтримавши закон. Республіканець Майкл Маккол, який працював над документом разом із Гремом, заявив на підлозі Палати, що закон змусить Путіна сісти за стіл переговорів. Водночас демократ Дон Байєр із Вірджинії розкритикував тарифні повноваження як позбавлені запобіжників, нагляду й строку дії — за його словами, це «лазівка», яка дозволяє президенту фактично довільно визначати будь-яку країну як «фасилітатора обходу санкцій» і застосовувати до неї тарифи до 100%. Показово, що приблизно десяток республіканців приватно намагалися прибрати нові тарифні повноваження з побоювання за інфляцію напередодні проміжних виборів — спікер Майк Джонсон та його команда відхилили ці пропозиції.

Що залишається невизначеним

🟡 Реальний економічний ефект суттєво залежатиме від того, наскільки агресивно адміністрація застосовуватиме нові тарифні та виняткові повноваження. Законодавча можливість встановлювати 100-відсоткові тарифи суттєво відрізняється від фактичного застосування таких тарифів до Китаю, Індії чи інших великих покупців російської енергії.

🟡 Агресивне впровадження вторинних тарифів може суттєво змінити торгівлю російською нафтою, але водночас створити значне торговельне тертя США з великими економіками та деякими партнерами. Це формує політичні стимули для вибіркового правозастосування, узгоджених скорочень закупівель російської енергії чи винятків — замість негайних максимальних тарифів для всіх прийнятних держав.

Регіональний контекст

Здатність Росії підтримувати війну проти України, а згодом і відновлювати сили, релевантні для східного й північно-східного флангу НАТО, значною мірою залежить від доходів з енергетичного експорту та безперервного доступу до фінансових, судноплавних і закупівельних мереж. Тож цей законопроєкт б'є по іншому шару воєнної стійкості Росії, ніж постачання зброї Україні: замість додавання систем на полі бою, він намагається підвищити економічну вартість фінансування російської війни і змусити треті країни обирати між масштабними закупівлями російської енергії та доступом до американського ринку на звичайних тарифних умовах.

Для України ухвалення Конгресом також ламає майже дворічний законодавчий застій довкола масштабних заходів, пов'язаних з Україною, у Вашингтоні. Президент Зеленський особисто наполягав на ухваленні цього закону парламентаріями.

Висновок

Наступною значущою подією стане не так підпис Трампа сам по собі, як перші рішення про впровадження санкцій чи вторинних тарифів — саме вони покажуть, чи стане цей закон реальним інструментом тиску на економіку Росії, чи залишиться переважно декларативним повноваженням, яке адміністрація застосовуватиме вибірково.

Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО.
Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел та автоматизованої системи моніторингу OSINT.