Baltic Security Monitor | Матеріальне оновлення Публікація: 24 серпня 2026, 14:00

Британія зробила те, що французька ліцензія сама по собі зробити не могла: розсекретила технічні дані про британські компоненти ракети SCALP, без яких налагодити складання в Україні було юридично неможливо. Це не черговий жест підтримки до Дня незалежності — це конкретне рішення в галузі експортного контролю, яке прибирає технічний бар'єр і переводить програму від політичної домовленості до промислової реалізації. Кремль відповів прямою погрозою: Росія шукає розвідувальну інформацію про об'єкти українського ракетного виробництва, щоб їх уразити.

Що сталося

24 серпня, під час візиту прем'єр-міністра Британії Енді Бернема до Києва — його першої закордонної поїздки на посаді, приуроченої до 35-ї річниці незалежності України, — уряд Британії оголосив, що дозволив компанії MBDA розкрити засекречену інформацію про британські компоненти далекобійної крилатої ракети SCALP. Рішення необхідне саме для того, щоб Франція й Україна змогли перейти до практичного налагодження складальних ліній у самій Україні.

Це прямий розвиток угоди між Францією й Україною від 14 липня, за якою Париж дозволив ліцензійне виробництво ракет SCALP в Україні до кінця 2026 року. Та угода створила політичну й промислову рамку; британське рішення тепер прибирає технічний бар'єр, пов'язаний із компонентами британського походження в ракеті, яку Британія й Франція розробляли спільно. SCALP — французька версія британського Storm Shadow; обидві системи використовують спільні британсько-французькі технології. Показово, що ще у 2025 році MBDA відновила складальні лінії, які простоювали 15 років, — тобто нинішнє рішення накладається на вже наявний процес нарощування виробництва, а не починає його з нуля.

«Безпека України — це наша безпека», — заявив Бернем, додавши, що Британія підтримуватиме Україну «стільки, скільки буде потрібно». За оцінкою CNN, навіть після цього рішення масштабування виробництва може зайняти кілька років.

Кремль відреагував публічно того самого дня, заявивши, що британський крок «підливає масла у вогонь», і повідомивши, що Росія шукає розвідувальну інформацію про об'єкти українського ракетного виробництва саме для того, щоб їх уразити. Загроза об'єктам виробничої інфраструктури сформульована прямо, хоча жодного нового російського удару, пов'язаного саме з сьогоднішнім рішенням, поки не зафіксовано. Варто також врахувати контекст: тижнем раніше Москва вже попереджала Лондон про «наслідки» за постачання дронів Києву, після повідомлень про перше застосування британських дронів для далекобійних ударів по Росії — тобто сьогоднішня заява вписується в наростаючу серію британсько-російських тертя, а не є ізольованим випадком.

Аналіз BSM: Ключова відмінність від липневої французької угоди — це перехід від «дозволено виробляти» до «технічно можливо виробляти». Україна вже мала французький дозвіл на ліцензійне виробництво SCALP, але ракета містить британські компоненти й ноу-хау, які не можна було просто передати за самою лише французькою угодою. Сьогоднішнє рішення — не чергова декларація намірів, а конкретне рішення про передачу технологій і засекреченої інформації, яке уможливлює вже анонсоване ліцензійне виробництво на практиці.

Чому це важливо для України та регіону Балтії

Для України локальне виробництво SCALP зменшить залежність від обмежених французьких і британських запасів ракет класу Storm Shadow/SCALP і дасть Києву стійкіше джерело точної далекобійної ударної спроможності.

Рішення також знаменує глибшу форму європейської оборонно-промислової інтеграції. Британія й Франція більше не обмежуються передачею готових крилатих ракет — вони поступово передають ліцензії, технічну інформацію й виробничі спроможності, необхідні Україні для самостійного виробництва західних далекобійних озброєнь.

Для регіону Балтії ширше значення — промислове, а не географічне, і воно вже має конкретне втілення на місцях. Та сама європейська стратегія — наближення виробництва до східного флангу й інтеграція бойового досвіду України з європейським оборонним виробництвом — уже формує артилерійську, дронову й ракетну програми країн Балтії. Литва й Латвія обрали модель прямого запрошення Rheinmetall: у Байсогалі (Литва) з листопада 2025 будується завод зі 155-мм снарядами потужністю до 100 тисяч снарядів на рік, а в Латвії за угодою на 275 млн євро аналогічне виробництво заплановане на 2027 рік. Естонія натомість обрала інший шлях — відкритий тендер замість прямої угоди з Rheinmetall, — і одночасно домовилася з Lockheed Martin про локальний сервісний центр для HIMARS. Разом три країни готуються витратити близько 12,2 млрд євро з програми ЄС SAFE, наполягаючи саме на трансфері технологій, а не на закупівлі готової продукції.

Аналіз BSM: SCALP-рішення Британії й балтійська «амуніційна смуга» Rheinmetall — це один і той самий стратегічний рух під різними назвами: перенесення західного оборонного виробництва ближче до лінії зіткнення з Росією, з передачею не лише готової зброї, а й самих технологій виробництва. Україна отримує це через бойовий досвід і терміновість; Балтія — через географічну близькість до загрози. Обидва напрями зближують те, що ще кілька років тому вважалося суто національними виробничими ланцюгами.

Ймовірні наслідки

Україна й MBDA тепер можуть перейти до детальнішої інженерної, сертифікаційної роботи й роботи з ланцюгами постачання, необхідної для складання SCALP до кінця 2026 року. 🟡

Локальне виробництво навряд чи зробить Україну одразу незалежною від європейських ланцюгів постачання, оскільки ключові компоненти, вибухові речовини, двигунні системи й електроніка наведення й надалі залежатимуть від контрольованих поставок і виробничих потужностей поза Україною. 🟡

Росія, ймовірно, підвищить розвідувальний і ударний пріоритет об'єктів, пов'язаних із виробництвом SCALP, Aster та інших ліцензованих західних озброєнь в Україні. 🟡

Британський крок може також заохотити подальше вибіркове розкриття контрольованих європейських оборонних технологій там, де чинні ліцензійні угоди наразі обмежені багатонаціональним походженням окремих компонентів. 🟡

Висновок

Це рішення варте уваги не як символічний жест до Дня незалежності, а як конкретний технічний крок, що прибирає останню юридичну перешкоду для українського виробництва SCALP. Паралельно те саме логічне рішення — наблизити виробництво до загрози, а не покладатися виключно на постачання ззовні — вже матеріалізується в балтійських снарядних заводах Rheinmetall. Різниця лише в тому, хто саме будує виробництво під власним небом.

Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО. Матеріал підготовлено на основі автоматизованого моніторингового дайджесту та незалежної верифікації відкритих джерел.