Східний фланг між рядками

Завтра в Абу-Дабі стартують переговори про завершення війни в Україні. Але план, з яким туди їде Вашингтон, говорить про всю Європу: «військову прозорість» і «взаємні заходи зі зниження ризиків ескалації». Для країн Балтії та Польщі головне питання не в тому, чи підпишуть припинення вогню, а в тому, що опиниться між рядками.

Baltic Security Monitor | Аналітичний коментар
9 листопада 2026

Що відомо перед стартом

Тристоронні переговори України, Росії та США на робочому рівні заплановані на 10–11 листопада в Абу-Дабі. Делегацію США, за даними Reuters, очолять спецпосланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Це перший раунд за посередництва США з лютого: тоді переговори зупинилися після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.

Склад російської делегації сам по собі є сигналом. За повідомленням ТАСС, її очолить помічник президента Володимир Мединський. Kyiv Independent пише, що до переговорів уперше долучиться заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, який відповідає за відносини зі США і контроль над озброєннями. Людина, що веде теми розміщення сил і ракет, не потрібна для розмови лише про лінію фронту.

5 листопада Дональд Трамп назвав можливу угоду «дуже великою» і сказав, що вона може стосуватися «всієї Європи». Того ж дня він провів розмову з європейськими лідерами, після якої Кушнер оприлюднив п'ять цілей нової системи європейської безпеки.

П'ять цілей Кушнера

Перелік виглядає так:

• постійні консультації з питань безпеки;
• надійні канали кризової комунікації;
• більша військова прозорість;
• взаємні заходи зі зниження ризиків ескалації;
• довготривала рамка європейської безпеки і стабільності.

Поруч Кушнер дав і запобіжники. Будь-які домовленості мають поважати суверенітет і територіальну цілісність, кожна держава сама обирає союзи, і жодна країна не матиме вето на суверенні рішення інших. НАТО, за його словами, залишається центральною опорою колективної оборони в Європі.

Аналіз BSM: на рівні принципів це добрі новини для східного флангу. Право вибору союзу і відсутність російського вето прямо відкидають головну вимогу Москви 2021 року. Але принципи і механізми — різні речі. «Прозорість» і «взаємні заходи» — мова договорів про контроль над звичайними озброєннями, від Договору про звичайні збройні сили в Європі до Віденського документа. Саме в таких механізмах зазвичай з'являються обмеження на кількість і розміщення сил у прикордонних зонах.

Країна може залишатися повноправним членом НАТО і водночас бути зв'язаною «взаємними заходами» щодо того, що і де вона розміщує. Формально суверенітет не порушено, практично стримування послаблено.

Червона лінія — симетрія

Для Естонії, Латвії, Литви та Польщі вирішальним буде не саме слово «взаємність», а її географія.

Якщо обмеження стосуватимуться лише території союзників уздовж кордону з Росією, це асиметрія на користь Москви. Ротаційні батальйони, американська присутність у Польщі, плани підкріплень — усе це тримається на здатності швидко нарощувати сили. Перевірка симетрії проста: чи поширюються ті самі заходи на Калінінградську область, Білорусь і західні військові округи Росії.

Ризик не теоретичний. До вторгнення 2022 року Росія вимагала вивести сили НАТО з країн, що вступили до Альянсу після 1997 року, — тобто з усього східного флангу. У жовтні The Telegraph повідомляла, що Кремль може повернутися до цієї вимоги в нинішніх переговорах. 🟡 Підтвердження, що ця вимога лежить на столі в Абу-Дабі, немає.

Європа у дверях

Ще 3 листопада європейські учасники, за оцінками, навряд чи мали сісти за стіл в Абу-Дабі. Через тиждень позиція змінилася: 8 листопада міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що європейці будуть представлені.

Реакція на заяву Трампа була жорсткою. Висока представниця ЄС Кая Каллас у Варшаві нагадала, що в Європи вже є архітектура безпеки, яку Росія систематично порушує, що Путін не має вето на європейську безпеку і що без участі ЄС будь-яку угоду не вдасться реалізувати. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський назвав домовленості без європейців політично неприйнятними і практично неможливими. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц ще 3 листопада сказав, що не бачить серйозної готовності Росії до переговорів.

Аналіз BSM: присутність у кімнаті ще не означає впливу на текст. Але сам факт, що Європу довелося запрошувати вже після оголошення формату, показує, як вибудовувався порядок денний.

Сигнали з регіону

Індекси автоматизованої системи BSM станом на 09:06 UTC фіксують спокій на землі:

• Composite: 0.16, без змін за 6 і 24 години
• Force Posture: 0.46 — єдиний ненульовий субіндекс
• Logistics, Info/Cyber, Border/Air/Maritime: 0.00

Тиша на кордоні збігається з рухом за столом. Ризик для східного флангу цього тижня — не в інцидентах, а у формулюваннях.

Північна Європа тим часом діє так, ніби загроза довгострокова. 5 листопада Швеція оголосила про контроль на внутрішніх кордонах з 12 листопада до 11 травня, пославшись на безпекову ситуацію і гібридні загрози з боку Росії. Це продовження заходу, а не перше рішення, проте формулювання показове: поки в Абу-Дабі обговорюють «зниження ризиків ескалації», сусід Естонії через Балтійське море закладає захист на пів року вперед.

А в ніч на 9 листопада над Ленінградською областю, яка межує з Естонією, за словами губернатора, збили 113 дронів, і горів НПЗ у Кірішах. Енергетична війна не робить паузи перед переговорами. (Детальний аналіз — Security Watch 9 листопада, 08:00.)

Що відстежувати 10–11 листопада

1. Текст. Чи з'явиться опублікований документ або хоча б перелік положень. Заяви про прогрес без тексту — WATCH, не MATERIAL UPDATE.
2. Симетрія. Будь-яке конкретне формулювання про розміщення сил, навчання чи інфраструктуру поблизу кордонів, і чи поширюється воно на Калінінград та Білорусь.
3. Голос регіону. Позиції Варшави, Таллінна, Риги, Вільнюса і Гельсінкі після першого дня. Країни, які мають забезпечувати будь-які гарантії, повинні брати участь у їх визначенні.

Висновок

Підстав писати, що Вашингтон здає східний фланг, немає: опубліковані принципи Кушнера говорять протилежне. Але підстав для спокою теж немає, бо найважливіше в таких угодах завжди написано не в принципах, а в механізмах. Країни Балтії та Польща будуть читати не заголовки з Абу-Дабі, а додатки до них.

Право обрати НАТО без права розмістити НАТО у себе — це не суверенітет, а його декорація.

Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО.
OSINT-індекси розраховані автоматизованою системою індексації на основі відкритих джерел.