Baltic Security Monitor | Аналітичний огляд Дані станом на 30 серпня 2026, 14:00

Запорізька атомна електростанція, окупована Росією, уже понад тиждень залишається без зовнішнього електропостачання і працює виключно на аварійних дизель-генераторах. Станцію відʼєднало від мережі 20 серпня, коли внаслідок військової активності на північному березі Дніпра вийшла з ладу остання лінія зовнішнього живлення — 330-кіловольтна Феросплавна-1. Це вже 27-й повний блекаут станції з початку окупації у 2022 році і 15-й — з початку 2026 року, повідомляє «Енергоатом».

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попередив: наявного запасу дизельного пального вистачить приблизно на 10 діб роботи генераторів за поточного рівня споживання. Станція не отримувала поставок на власне сховище пального близько шести місяців, однак 27–28 серпня персонал МАГАТЕ зафіксував доставку на станцію кількох десятків тонн дизелю з іншого зовнішнього джерела. Агентство одночасно намагається домовитися про локальне перемир'я, яке дозволило б ремонтним бригадам відновити лінію Феросплавна-1. Усі шість реакторів станції зупинені з 2022 року, але електрика й надалі необхідна для охолодження активних зон та басейнів витриманого палива — без неї виникає ризик пошкодження ядерного палива навіть у зупиненому реакторі. За тиждень МАГАТЕ також зафіксувало три інциденти з дронами на території станції, один з яких призвів до поранення двох працівників; відповідальність за ці інциденти незалежно не встановлена.

Ключове тут не сам факт блекауту — станція втрачала зовнішнє живлення десятки разів з 2022 року. Ключове те, що МАГАТЕ вперше публічно назвало конкретний і короткий часовий горизонт — близько 10 днів — до можливої повної втрати електропостачання, якщо не буде ані ремонту лінії, ані нових поставок пального. Це переводить ризик із категорії «хронічної вразливості» в категорію «параметра з дедлайном».

Аналіз BSM: від хронічної вразливості до рахунку днів

Попередні блекаути на ЗАЕС здебільшого тривали години, зрідка — дні: наприклад, у липні станція близько години перебувала без зовнішнього живлення, поки автоматично не запустилися усі 19 наявних дизель-генераторів. Нинішній випадок якісно інший — він триває вже понад тиждень, і резервне джерело пального, а не сама лінія електропередачі, стало вузьким місцем. Те, що станція не отримувала регулярних поставок на власне сховище пального близько півроку, а екстрені кілька десятків тонн довелося завозити з альтернативного зовнішнього майданчика 27–28 серпня, свідчить: логістика аварійного постачання станції наразі залежить від разових операцій, а не від сталого ланцюга поставок.

Це принципово інша структура ризику, ніж у попередні роки війни, коли головною темою була сама лінія електропередачі. Тепер до неї додався логістичний фактор — доступ ремонтних бригад і постачальників пального до зони бойових дій, узгодження локальних режимів тиші через МАГАТЕ, і питання, чи встигне агентство домовитися про ремонт до вичерпання 10-денного запасу.

Чому це важливо для України і для регіону Балтії

Для України Запорізька АЕС залишається одним з найризикованіших об'єктів критичної інфраструктури війни. Навіть за повністю зупинених реакторів тривала залежність від аварійних генераторів прибирає штатну електричну резервність і робить ядерну безпеку станції залежною від надійності генераторів, регулярності поставок пального та доступу ремонтних бригад — трьох змінних, жодну з яких неможливо повністю контролювати в зоні активних бойових дій.

Для ширшої європейської безпекової картини серйозний збій ядерної безпеки на ЗАЕС мав би політичні, гуманітарні та економічні наслідки далеко за межами України. Для критичної інфраструктури Балтії та Північної Європи епізод підкріплює той самий урок стійкості, що й попередні матеріали BSM про паливну логістику: резервне живлення, захищені маршрути постачання і швидкий доступ для ремонту залишаються необхідними умовами роботи будь-якої критичної інфраструктури під загрозою дронових, ракетних чи диверсійних ударів — і ядерні об'єкти не є винятком.

Висновок

Найближчі 10 днів — це не прогноз, а вимірюваний дедлайн: або МАГАТЕ домовиться про локальне перемир'я і ремонт лінії Феросплавна-1, або на станцію завезуть достатньо нового пального, або запас генераторів почне вичерпуватися при активних бойових діях навколо. Жоден із цих сценаріїв наразі не гарантований. Те, що за 27 блекаутів з 2022 року МАГАТЕ вперше публічно озвучило конкретний часовий ліміт, — це сигнал: агентство оцінює нинішню ситуацію як таку, що наближається до межі штатної стійкості станції, а не як черговий епізод у довгій серії тимчасових перебоїв.

Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО. Усі OSINT-коефіцієнти розраховані автоматизованою системою індексації на основі відкритих джерел.