Baltic Security Monitor | Аналітичний огляд Дані станом на 4 вересня 2026, 08:00

Reuters з посиланням на два галузевих джерела повідомив, що нафтопереробний завод «Кіришинефтеоргсинтез» (KINEF), який належить «Сургутнафтогазу» і розташований у Ленінградській області, повністю зупинив переробку нафти після удару українських дронів 30 серпня, що пошкодив два основні технологічні блоки. Блок AVT-6, на який припадає близько 40% потужності заводу (22 860 тонн на добу), і менший блок AT-1 (близько 8%, 4860 тонн на добу) вийшли з ладу внаслідок атаки. Два інші основні блоки заводу — AT-6 і AVT-2, разом близько 52% потужності, — на момент удару вже не працювали, тож KINEF залишився взагалі без активної потужності первинної переробки нафти.

Генеральний штаб України вже підтвердив, що українські сили вразили KINEF 30 серпня і що після удару на заводі виникла пожежа. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко окремо підтвердив пожежу в промисловій зоні Кіриші, повідомивши про 42 збиті над областю дрони за ніч, але не назвав конкретний обʼєкт і не описав масштаб пошкоджень. «Сургутнафтогаз» не відповів на запит Reuters щодо коментаря.

KINEF має номінальну потужність близько 20 мільйонів тонн на рік і востаннє переробляв близько 18 мільйонів тонн щорічно — приблизно 7% усієї переробки нафти в Росії, що робить його другим за потужністю нафтопереробним заводом країни після Омського НПЗ (22 мільйони тонн). Це єдиний великий нафтопереробний завод північного заходу Росії й головний постачальник дизелю, бензину й мазуту для Санкт-Петербурга та прилеглого регіону.

Головне тут не сам факт удару чи пожежі — про них було відомо ще 30 серпня. Головне те, що це переводить оцінку з категорії «фізичне пошкодження з невизначеними наслідками» в категорію «підтверджена системна зупинка одного з найбільших нафтопереробних заводів Росії» — і цього разу без активної потужності первинної переробки взагалі, а не лише часткового простою.

Аналіз BSM: не перший, а вже щонайменше четвертий удар по одному й тому самому заводу

Кіришський завод — не разова ціль, а обʼєкт, що зазнає ударів систематично протягом усієї війни. Уперше українські дрони вразили його ще 8 березня 2025 року; цього ж, 2026 року, завод уже зупинявся двічі для тривалого ремонту після атак — 26 березня і 5 травня. За серпень, до нинішнього удару, KINEF працював лише приблизно на 50% потужності — тобто «повністю відновленим» завод не був жодного разу після березня 2025-го. Нинішня зупинка — вже щонайменше четвертий по рахунку серйозний епізод, і кожен наступний удар застає завод не в стані повної потужності, а вже частково пошкодженим.

Це принципово інша картина, ніж «поодинокий вдалий удар»: йдеться про послідовну кампанію виснаження, де ремонтні цикли не встигають повністю завершуватися до наступної атаки. Кіриші розташовані в тій самій північно-західній енергологістичній системі, що й експортні коридори Приморська та Усть-Луги, про які BSM уже писав у контексті продовженої Росією заборони на експорт дизелю. Тривала зупинка одного з провідних постачальників пального для півночі й заходу країни додає тиску на систему, яка й без того балансує на межі внутрішнього дефіциту.

Чому це важливо для України і для регіону Балтії

Кіриші — єдиний великий нафтопереробний завод північного заходу Росії й критично важливе джерело пального для Санкт-Петербурга та навколишнього регіону. Його зупинка додає тиску на російську систему переробки, яка й так потерпає від повторних українських ударів дальньої дії по всій країні.

Балтійський вимір тут суттєвий: зупинка нафтопереробного заводу такого масштабу може змінити доступність нафтопродуктів, обсяги залізничних перевезень, потреби у зберіганні та структуру експорту через балтійські термінали. Зупинка також підсилює доказову базу того, що енергетична кампанія України дає стійкий операційний ефект, а не лише поодинокі пожежі чи короткочасні перебої: Росія вже продовжила обмеження на експорт дизелю, суднового палива й газойлів до 30 вересня саме на тлі загального напруження в переробній галузі.

Висновок

Наразі жодного надійного графіка ремонту не оприлюднено, тож тривалість повної зупинки залишається невідомою — з огляду на історію заводу (два попередні простої цього року тривали тижнями, якщо не місяцями, і повного відновлення так і не досягли), швидкого повернення до повної потужності очікувати не варто. Найближчим індикатором для BSM стане те, чи Росія перенаправить потоки сирої нафти й нафтопродуктів до інших заводів і сховищ, поки KINEF простоює, і чи зміняться обсяги через Приморськ та Усть-Лугу в міру падіння виробництва на Кіриші.

Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО. Усі OSINT-коефіцієнти розраховані автоматизованою системою індексації на основі відкритих джерел.