Baltic Security Monitor | Матеріальне оновлення 24 вересня 2026, 08:00 (Europe/Tallinn)

Естонія, Латвія й Литва більше не подають три окремі національні заявки на протидронову оборону — вони звернулися до Брюсселя разом і розглядають спільну закупівлю техніки. Це перетворює спільну регіональну вразливість на скоординовану ініціативу фінансування та закупівель.

Що сталося

Міністр оборони Литви Робертас Каунас підтвердив Reuters 23 вересня, що Литва, Латвія та Естонія спільно звернулися до Європейської комісії з проханням про додаткову фінансову підтримку ЄС для розвитку протидронових спроможностей. За даними AFP, лист адресовано голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. «Балтійські держави діють єдино, швидко й проактивно. Разом із міністрами оборони Естонії та Латвії ми звернулися до Єврокомісії з проханням про додаткове фінансування ЄС для спільних протидронових спроможностей», — заявив Каунас.

Фінська газета Iltalehti повідомила, що три балтійські держави запросили €500 млн, але сам Каунас цю цифру Reuters офіційно не підтвердив — станом на зараз вона залишається неофіційною. Каунас додав, що країни розглядають спільну закупівлю техніки з перевагою для європейської оборонної промисловості: «Це посилює і нашу стійкість, і промислову кооперацію в Європі».

Аналіз BSM: Ключова зміна — не сам факт занепокоєння дронами (балтійські уряди й раніше розширювали національні системи виявлення), а перехід до інституційного й операційного рівня: спільне звернення до ЄС і розгляд об'єднаної закупівлі замість трьох паралельних національних відповідей. Латвія вже виділила €50 млн на протидронові спроможності 2026 року й розгорнула акустичне виявлення вздовж східного кордону; Естонія окремо фінансує власну програму розвитку дронових і контрдронових спроможностей у межах понад €10 млрд оборонних інвестицій на 2026–2029 роки. Спільна заявка накладається на ці національні програми, а не замінює їх.

Чому це має значення

Низьколітні дрони неодноразово перетинали повітряний простір країн Балтії протягом війни, оголюючи прогалини у виявленні, ідентифікації та економічно доцільному перехопленні малих БпЛА. Проблема має подвійне джерело: побічний ефект далекобійних операцій України проти об'єктів у Росії, а також об'єкти, що наближаються з боку Білорусі. Нещодавнє перехоплення дрона над Литвою вже показало, що ця проблема може вимагати реальної кінетичної відповіді НАТО, а не лише моніторингу.

Аналіз BSM: Спільна закупівля здатна підвищити сумісність (interoperability), скоротити дублювання витрат і сформувати більш безперервну протидронову архітектуру вздовж усього північно-східного флангу НАТО — замість трьох окремих національних «клаптиків». Перевага для європейської оборонної промисловості одночасно живить попитом оборонно-промислову базу самого ЄС. Для України зв'язок працює в обох напрямках: Балтія потребує захисту від побічних наслідків війни, тоді як технології виявлення, РЕБ і недорогого перехоплення, що розробляються для оборони Балтії, вирішують ту саму проблему дронів, з якою Україна стикається в набагато більшому масштабі.

Що далі

Наступні матеріальні зрушення, які варто відстежувати: рішення Єврокомісії щодо фінансування, офіційно підтверджену суму (наразі €500 млн — лише за даними фінських ЗМІ), оприлюднення спільних технічних вимог, спільний тендер або визначення конкретних систем і постачальників.

Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО. Матеріал підготовлено на основі незалежної журналістської верифікації Reuters, AFP та офіційних джерел міністерств оборони Балтії.

Джерела

• Reuters — Baltic nations seek EU support to combat drones, Lithuania says, 23 вересня 2026
• AFP (Arab News) — Baltic states seek more EU funds for anti-drone defences
• Iltalehti (за посиланням ERR/UA.News) — оцінка суми запиту в €500 млн
• Міністерство оборони Латвії — програма Drone Wall і фінансування протидронових спроможностей 2026
• Міністерство оборони Естонії — план інвестицій понад €10 млрд в оборону на 2026–2029