Baltic Security Monitor | Аналітичний матеріал За матеріалами екстреного оновлення від 26 вересня 2026, 14:00 (Europe/Tallinn); первинна заява ArcelorMittal — 25 вересня

Рішення ArcelorMittal не відновлювати виробництво на «АрселорМіттал Кривий Ріг» після четвертого ракетного удару за п'ять тижнів — не поодинокий випадок, а частина ширшого патерну: за серпень–вересень 2026 року з ладу практично одночасно вибули три великі металургійні майданчики України — «Запоріжсталь», «Каметсталь» і тепер «АрселорМіттал Кривий Ріг». Пряме значення для Балтійського регіону обмежене, але цей епізод відображає структурну ерозію промислової бази України, яку європейські партнери муситимуть враховувати і в підтримці воєнного часу, і в майбутньому плануванні відбудови.

Що сталося

25 вересня ArcelorMittal повідомила уряд України, що не може безпечно й стабільно відновити виробництво на найбільшому металургійному підприємстві країни — «АрселорМіттал Кривий Ріг» — після чотирьох ракетних ударів за п'ять тижнів, останній з яких стався 21 вересня. За даними компанії, удари забрали життя п'ятьох працівників, поранили 17, один із постраждалих залишається в критичному стані. Reuters незалежно підтвердило рішення компанії.

Замість відновлення компанія законсервує інфраструктуру майданчика й продовжить переговори з українським урядом щодо подальшої долі підприємства, залишаючи теоретичну можливість повернутися до виробництва, якщо умови дозволять. Очікуваний негрошовий збиток від знецінення активів — близько $1 млрд, переважно щодо основних засобів.

Це вже не перший подібний удар по підприємству цього року. 16–17 серпня ракетний удар пошкодив енергетичні потужності та доменне виробництво, забравши життя двох людей і поранивши понад десяток працівників; 14 вересня стався ще один удар; 21 вересня — четвертий у серії. Кожен наступний удар звужував вікно для відновлення: якщо серпнева атака ще дозволяла говорити про «частковий простій», то після вересневих ударів мова вже про неможливість безпечного перезапуску.

Аналіз BSM

Ключова зміна — не сам факт удару, а перехід компанії від мови «оцінюємо збитки й плануємо відновлення» до мови «не можемо гарантувати безпечний і стійкий перезапуск». Це якісний зсув: ArcelorMittal, попри роки збиткової роботи в Україні (за оцінками компанії, з 2022 року інвестовано понад $700 млн у підтримку операцій) і публічні заяви керівництва про «боротьбу за виживання», досі формально не оголошувала жодного зі своїх українських активів непридатним до відновлення. Нинішнє рішення — перше такого роду за весь час повномасштабної війни.

Регіональний контекст: не одиничний випадок

«Кривий Ріг» — не єдине велике підприємство, яке вибуло з ладу цієї осені. У серпні «Запоріжсталь» повністю зупинилася після балістичних ударів 11 і 27 серпня та 12 вересня — постраждали енергетичні, транспортні, доменні та коксохімічні потужності. 5 вересня удар по «Каметсталі» в Кам'янському забрав життя п'ятьох працівників і призвів до повної зупинки виробництва.

Таким чином, за приблизно шість тижнів Україна практично одночасно втратила виробничу спроможність трьох із шести підприємств, які на сьогодні формують галузь. Це відбувається на тлі й без того критичного стану українського сталеливарства: номінальна потужність галузі впала на 81% із 2013 року — з 42,5 млн тонн до приблизно 8 млн тонн, кількість діючих підприємств скоротилася з 14 до 6. При цьому рівень завантаження потужностей, що залишилися, у 2025 році сягав 92,5% — тобто резерву для компенсації втрати будь-якого з великих гравців у галузі практично не було.

Що це означає для Балтійського регіону та підтримки України

Прямий вплив на баланс сталі в Європі, ймовірно, буде обмеженим — «Кривий Ріг» уже працював суттєво нижче довоєнної потужності. Значення епізоду інше: кумулятивна ерозія залишкової важкопромислової бази України під повторюваними ударами підвищує економічний тягар підтримки воєнного виробництва, експортних надходжень і, зрештою, повоєнної відбудови — саме той рахунок, який рано чи пізно лягає і на європейських партнерів, включно з країнами Балтії та Північної Європи, що фінансують підтримку України.

ArcelorMittal не оголосила остаточного закриття майданчика й офіційно залишає за собою можливість відновлення. Однак без суттєвого поліпшення безпекової ситуації навколо Кривого Рогу підприємство, найімовірніше, залишатиметься в режимі консервації, а не виробництва — так само, як «Запоріжсталь» і «Каметсталь» цієї осені.

Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО.

Джерела

• ArcelorMittal — офіційна заява, 25 вересня 2026
• Reuters — підтвердження рішення ArcelorMittal щодо українського підприємства
• GMK Center — про зупинку «Запоріжсталі» та «Каметсталі», серпень–вересень 2026
• Ukrmetallurgprom / GMK Center — динаміка сталеливарних потужностей України, 2013–2025