США переходять на транзакційну безпеку: Конгрес боронить НАТО, адміністрація демонтує його основу
Baltic Security Monitor | Аналітичний коментар
Червень 2026
Американські законодавці просунули законодавство про військову допомогу Україні та посилення санкцій проти Росії вперше від повернення Трампа до влади — всупереч спротиву Білого дому. Голосування 218–204 у контрольованій республіканцями Палаті представників дало змогу провести фінальне голосування щодо Акту підтримки України. Закон передбачає $8 млрд військових позик Україні, продовження Ініціативи безпеки України до 2027 року та додаткові санкції проти Росії.
Це виглядає як перемога прихильників НАТО та України. Насправді — це відчайдушна напруга між двома гілками влади, що оголює фундаментальний конфлікт у американській великій стратегії.
Паралельний сигнал з Пентагону
Поки Конгрес голосував, адміністрація надсилала протилежний меседж. Міністр оборони Гессет наказав вивести 5 000 американських військових із Німеччини впродовж року, позиціонуючи це рішення як результат «ретельного огляду позицій сил у Європі». Збіг із публічною критикою канцлером Фрідріхом Мерцом участі США в іранській кампанії — не випадковий. По суті, це покарання за геополітичну непокору.
Ось де прихована справжня історія: адміністрація Трампа послідовно переводить Сполучені Штати на модель транзакційної присутності в Європі. Вимоги до союзників платити більше, претензії на Гренландію, погрози тарифами вісьмом країнам НАТО за участь у спільних навчаннях — усе це не окремі інциденти, а елементи єдиної логіки: присутність США в Альянсі існує не як постійна гарантія, а як умова, яку щоразу треба заново виторговувати.
Стратегічна доктрина: Росія — «керована», Європа — «сама»
Пентагонівська стратегія описує Росію як серйозну, але керовану загрозу. Від європейських союзників очікують взяти на себе первинну відповідальність за звичайну оборону континенту. У лютому цього року Голова Об'єднаного комітету начальників штабів прямо наказав НАТО «взяти на себе первинну відповідальність за звичайну оборону Європи». Це не застереження — це формальна зміна доктрини.
Конгрес намагається зупинити сповзання
Законодавці намагаються утримати ситуацію під контролем. NDAA вимагає підтримувати американський контингент на рівні 76 000 осіб і забороняє виведення обладнання вартістю понад $500 000. Але закон — недостатній інструмент. Конгрес може заблокувати формальний вихід США з НАТО. Однак поступовий демонтаж присутності, перепріоритизація на Індо-Тихоокеанський регіон, скорочення розвідувального обміну — все це змінюється, формально не порушуючи Альянс.
Різниця між «членством у НАТО» і «справжніми гарантіями НАТО» стає дедалі відчутнішою.
Європа реагує грошима — але гроші не замінюють присутність
Європейські союзники перевищили очікування щодо оборонних витрат у 2025 році. Вперше в історії НАТО європейський союзник — Норвегія — перевищила США за оборонними витратами на душу населення. Країни Балтії виділяють від 3.4% до 5.4% ВВП. Польща інвестує в East Shield. Фінляндія нарощує виробництво артилерійських боєприпасів.
Але гроші не замінюють присутність. НАТО побудована навколо американського військового хребта: командної архітектури, ядерного стримування, стратегічних повітряних і морських активів. Жоден бюджет не відтворює ці функції за рік-два.
Сценарій на найближчий рік
Конгрес продовжуватиме голосувати за фінансування України — але Білий дім зберігатиме право на невиконання. Європа збільшуватиме оборонні бюджети — але поступово усвідомлюватиме, що гарантії США залежать від поточного настрою президента. А Росія спостерігатиме, як найпотужніший Альянс в історії переходить від колективної безпеки до транзакційної: де союз існує не поки комусь загрожують, а поки президент не передумав.
Транзакційна безпека — це не безпека. Це умова.
Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО.
