Мінус 45%, але не за місяць: що означають нові цифри про російські НПЗ
Двадцять днів майже щоденних ударів українських дронів скоротили добову нафтопереробку в Росії приблизно на 45%. Таку оцінку Reuters отримало від двох галузевих джерел. Це перша зведена картина виробничих наслідків кампанії, а не чергове повідомлення про пожежу на окремому заводі. Водночас цифра…
Baltic Security Monitor | Material OSINT Update
Цикл Security Watch: 18 листопада 2026, 20:00 EET · Інтервал: 14:00–20:00 · Lookback до 24 годин
Двадцять днів майже щоденних ударів українських дронів скоротили добову нафтопереробку в Росії приблизно на 45%. Таку оцінку Reuters отримало від двох галузевих джерел. Це перша зведена картина виробничих наслідків кампанії, а не чергове повідомлення про пожежу на окремому заводі. Водночас цифра описує різницю між двома моментами, а не обвал за весь місяць.
Російська нафтопереробка: від 700 до 400 тисяч тонн на добу
MATERIAL UPDATE · MODERATE · Енергетична інфраструктура / воєнна економіка
За оцінками двох галузевих джерел Reuters, після майже щоденних ударів дронів упродовж останніх 20 днів переробка нафти на російських НПЗ знизилася приблизно до 400 тисяч тонн на добу, або близько 3 млн барелів. Наприкінці жовтня вона перевищувала 700 тисяч тонн.
Перебої або зупинки зачепили 15 із 35 великих російських заводів, тоді як у середині минулого тижня таких було дев'ять. Серед названих підприємств — Рязанський, Ярославський і Киришський НПЗ, а також заводи Поволжя. Сумарна номінальна потужність уражених заводів становить близько 500 тисяч тонн на добу, тобто приблизно 54% оціночної первинної потужності Росії в 930 тисяч тонн. Це частка потужностей заводів, які мали перебої, а не частка знищених чи повністю зупинених установок.
Середня переробка в листопаді все ще перевищує 500 тисяч тонн на добу. Це приблизно на 5–10% менше, ніж у вересні та жовтні. Тобто падіння на 45% — це порівняння піку наприкінці жовтня з нинішнім мінімумом, а не середньомісячний результат.
Удари поновилися 30 жовтня після двотижневої паузи. 11 жовтня Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемир'я», яке жодна зі сторін офіційно не визнала. Цього тижня, за даними Міноборони Росії, сталася найбільша нічна атака дронів на Росію з 2022 року. Міністерство енергетики Росії на запит Reuters не відповіло.
Генштаб ЗСУ окремо повідомив про ураження Ільського НПЗ у ніч на 16 листопада: за його даними, влучання припали на три установки первинної переробки і комплекс виробництва бензину. Масштаб пошкоджень ще оцінюється.
Що змінилося
Досі BSM фіксував удари по окремих заводах. Тепер з'явилася перша агрегована оцінка того, як серія ударів відбивається на виробництві в цілому.
Аналіз BSM
Цифри показують дві речі одночасно. Перша: Україна вперше змогла вивести з ладу одночасно майже половину переробної потужності Росії, хоч і на короткий час. Друга: російська система вміє відновлюватися. За два тижні паузи в жовтні вона знову вийшла на понад 700 тисяч тонн. Тому ключове питання не в глибині падіння, а в тому, чи встигають ремонти за темпом ударів.
Для російської економіки ефект поки обмежений. Сира нафта, яку не переробили, може піти на експорт, а в жовтні ціна Urals і ESPO перевищувала $100 за барель, що підтримувало доходи Москви. Вразливим місцем залишається внутрішній ринок пального: ще в серпні Росія імпортувала рекордні 172 тисячі тонн нафтопродуктів, переважно бензину.
Для Балтійського регіону сюжет має прямий вимір. Серед уражених заводів — Киришський НПЗ у Ленінградській області, один із найбільших у країні, чия продукція йде на експорт через порти Фінської затоки. Перебої на ньому можуть змінювати обсяги і склад танкерного трафіку в затоці, зокрема суден «тіньового флоту», за якими стежать Естонія та Фінляндія. Ширший вимір — витривалість російської воєнної економіки: здатність швидко ремонтувати НПЗ означає, що й після війни північно-східний фланг НАТО матиме справу з економікою, яка вміє працювати під ударами.
🟡 Пряму залежність між скороченням переробки і постачанням пального російській армії поки не виміряно.
🟡 Щоб говорити про сталий спад виробництва, потрібні додаткові дані про завантаження НПЗ, морські перевезення нафтопродуктів, запаси і фактичний випуск пального. Масштаб пошкоджень і тривалість простою конкретних установок, зокрема на Ільському та Афіпському НПЗ, незалежно не встановлені.
Можливі наслідки
Імовірні подальше нарощування імпорту пального, прискорені ремонти і продовження обмежень на експорт нафтопродуктів. Остаточний ефект залежатиме від здатності Росії відновлювати обладнання і тривалості української кампанії ударів.
WATCH — поточні перевірки
🟡 Україна — Фінляндія, спільне виробництво. Меморандум від 17 листопада офіційно підтвердив уряд України. Конкретного заводу, обсягів виробництва чи завершених постачань у ньому поки немає.
🟡 МАГАТЕ. Україна заперечує проти можливого призначення російського чиновника на високу посаду в агентстві. Призначення поки не відбулося, нових змін у безпеці Запорізької АЕС не підтверджено.
🟡 Молдова. Експертиза семи порушень повітряного простору триває. (Детальний аналіз — випуск 14:00, 18 листопада.)
Без змін залишаються Керченський міст, справа Threod у КАПО і VDD, закриття естонсько-російського кордону з 1 грудня, морські інциденти BETUL 8 і Суліна, Запорізька АЕС, Starshield, київські мости, експертизи дронів у балтійському небі, російський корабель у Фінській затоці, розслідування в Польщі, заходи в Клайпеді та Жешуві, а також виконання рішень Контактної групи з питань оборони України.
Висновок
Найважливіше в цифрах Reuters — не 45%, а різниця між 400 тисячами тонн у моменті і понад 500 тисячами в середньому за місяць. Саме в цьому проміжку відбувається справжнє змагання: швидкість українських ударів проти швидкості російських ремонтів. Поки що жодна сторона його не виграла.
Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО.
Матеріал підготовлено на основі автоматизованого циклу моніторингу відкритих джерел із незалежною верифікацією.