Baltic Security Monitor | Аналітичний огляд Material OSINT Update · 2 жовтня 2026, 20:00 (Europe/Tallinn)

Литва перейшла від наміру придбати українську акустичну систему до пілотного розгортання. Значення цього кроку не в масштабі, якого поки ніхто не розкрив, а в логіці: перший ешелон ППО, тобто виявлення низьколітаючих цілей до вибору засобу перехоплення, будують на рішенні, що вже працює на війні, а не створюють з нуля. Три питання визначать, чи стане це мережею: скільки датчиків, як система стикується з наявними засобами, чи буде розширення.

Що сталося

2 жовтня Міністерство оборони Литви повідомило, що в країні розгортають пілотну версію SkyFortress: створену в Україні акустичну систему, яка виявляє низьколітаючі об'єкти за звуком або радіосигналами. За словами міністра Робертаса Каунаса, Литва не будує все з нуля, а адаптує системи, що вже діють в Україні, посилюючи ланцюг від спостереження до перехоплення й нейтралізації. Система, за даними міністерства, використовує штучний інтелект, щоб виявляти й супроводжувати низьколітаючі дрони чи крилаті ракети та класифікувати цілі в реальному часі за акустичним або електромагнітним слідом. LRT/BNS

Контракт підписано влітку 2026 року. Він охоплює обробку даних датчиків, використання бібліотек акустичних і радіочастотних «підписів» на основі несекретних даних та навчання персоналу. Під час тестування оцінюватимуть, наскільки система здатна виявляти й розпізнавати низьколітаючі безпілотники саме в литовських умовах. LRT/BNS

Тлом є вересневий інцидент: італійські винищувачі, дислоковані в Шяуляї, збили дрон, що залетів з Білорусі. За даними BNS, це перший збитий дрон над Литвою, раніше таке траплялося в Латвії та Естонії. Міністерство прямого зв'язку між цим випадком і SkyFortress не проводить. LRT

Проєкт не новий. Влітку 2025 року головнокомандувач Збройних сил Литви говорив, що українську акустичну систему розгорнуть з 2026 року, затримку пояснив бюрократичними процедурами, а саму систему, за його словами, треба адаптувати до американських систем через чутливі нюанси. Militarnyi Нове сьогодні одне: пілотне розгортання почалося.

🟡 Чого публічні джерела не розкривають

• Кількість і розташування датчиків, тривалість пілоту, результати виявлення на литовському рельєфі.
• Вартість контракту й постачальник: у повідомленні міністерства їх не названо.
• Ступінь інтеграції з системами командування й управління Литви та НАТО.
• Чи передбачено розширення після пілоту. Вхідний апдейт говорить про «імпорт бойової архітектури», але поки це пілот невідомого масштабу, тож BSM не вживає цього формулювання.

Аналіз BSM: спершу виявити, потім обирати засіб

Чому акустика й радіоперехоплення. Дешеві низьколітаючі цілі складно стабільно бачити звичайною радіолокацією. Розподілені акустичні та радіочастотні датчики доповнюють радари й структури НАТО, а не замінюють їх. Практична цінність у тому, що засіб перехоплення обирають уже після виявлення, і дорогий винищувач не стає відповіддю за замовчуванням: у вересні дрон над Литвою збивали саме літаки.

Україна як постачальник рішень. Каунас прямо описує підхід: брати те, що вже працює. Інтерес НАТО до таких систем не новий: за повідомленнями Militarnyi, ще 2024 року представникам 11 країн НАТО показували демонстрацію, де імітатори дронів і крилатих ракет акустична система виявляла без проблем. Для масштабу порівняння: за оцінкою UNITED24 Media на липень 2025 року, мережа Sky Fortress в Україні налічувала близько 14 000 акустичних датчиків. Militarnyi, 2 жовтня Литовський пілот, імовірно, значно менший, але його параметрів ніхто не публікував.

Найважче в інтеграції. Саме про «чутливі нюанси» й адаптацію до американських систем говорив литовський командувач торік. Це означає питання кібербезпеки, суверенітету даних і сумісності з наявним командуванням, а не просто установку датчиків. Це оцінка BSM, публічних даних про технічне рішення немає.

Регіональний контекст

• Вересневий збитий дрон перший над Литвою: Латвія й Естонія пройшли цей етап раніше. Тривожні повідомлення про можливу повітряну небезпеку в Литві лунали протягом останніх місяців.
• У 2025 році литовський командувач говорив також про розгортання додаткових засобів ППО ближче до кордону з Білоруссю. Де саме стоятимуть пілотні датчики SkyFortress, невідомо. Militarnyi
• Якщо пілот спрацює, модель потенційно цікава Естонії, Латвії, Польщі та Фінляндії, які мають схожу проблему з виявленням недорогих низьколітаючих цілей. Це припущення: публічних заяв про такі плани в сьогоднішньому матеріалі немає.

Поза матеріальним: застереження ГУР (WATCH)

Вхідний апдейт згадує заяву української воєнної розвідки: російські служби нібито отримали завдання готувати нові гібридні операції в країнах ЄС і НАТО, зокрема проти військових об'єктів, критичної інфраструктури, зв'язку й станцій прийому Starlink. Окремого незалежного підтвердження конкретних цілей я не знайшов, тож це залишається WATCH, а не другим material update. Контекст: польська влада розслідує підпал наземної станції Starlink у центральній Польщі як диверсію за наказом російських спецслужб, офіційне розслідування розпочато 25 вересня 2026 року, обвинувачень поки немає. United24 Media

За чим стежити

1. Тривалість пілоту і публічні результати тестування.
2. Кількість і розташування датчиків, особливо поблизу кордону з Білоруссю.
3. Рішення про розширення або повторне замовлення.
4. Інтеграція з національним і натівським командуванням та перехоплювачами.
5. Інтерес сусідів: Естонії, Латвії, Польщі, Фінляндії.

Висновок

Литва додає до ППО новий шар на найдешевшій ділянці: там, де ціна цілі нижча за ціну відповіді. Для східного флангу питання тепер звучить не лише «чим збити», а й «чим почути». Поки що це пілот, а відповідь на питання про мережу дадуть параметри, які ще не опубліковано.

Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО. Матеріал підготовлено в межах автоматизованого циклу моніторингу на основі відкритих джерел; OSINT-індекси для цього апдейта не наводяться.