Baltic Security Monitor | Матеріальний OSINT-апдейт6 серпня 2026, 14:00

До цього моменту ризик оцінювали переважно як проблему навігації або порушення повітряного простору. Тепер Литва публічно говорить про інший сценарій: Росія може використати захоплений український безпілотник як інструмент інформаційно-політичної операції. Головною ціллю може стати не руйнування інфраструктури, а маніпуляція атрибуцією атаки та довірою до України.

Що сталося

Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що литовська розвідка розглядає можливість використання Росією захоплених або відновлених українських безпілотників для атак по об’єктах у країнах Балтії. За оцінкою Вільнюса, подібна операція могла б створити враження, ніби удар завдала Україна, послабити суспільну підтримку Києва та спровокувати політичні суперечки всередині НАТО. 🟡

Важливо, що йдеться не про повідомлення щодо конкретної підготовленої атаки. Не названо ані потенційних цілей, ані термінів, ані підрозділів, які могли б брати участь у такій операції. Це розвідувальна оцінка можливого сценарію, яка вперше була озвучена на рівні чинного міністра оборони Литви.

Водночас сама концепція не є новою. Раніше про аналогічний ризик використання захоплених українських дронів для операцій під чужим прапором вже попереджала Польща. Тепер цей сценарій отримав додаткове підтвердження з боку ще однієї держави східного флангу НАТО.

Що змінилося

До сьогодні інциденти з безпілотниками в Балтійському регіоні зазвичай пояснювалися двома моделями:

• українські безпілотники, які збилися з курсу через вплив російських засобів радіоелектронної боротьби або навігаційні помилки;
• російські чи білоруські апарати, що випадково або навмисно порушували повітряний простір країн НАТО.

Тепер офіційний Вільнюс додає третій варіант.

Йдеться про навмисне використання Росією безпілотника українського походження або апарата з українськими ідентифікаційними ознаками для створення хибної атрибуції. У такому випадку основним інструментом впливу стає не сам дрон, а політичні наслідки неправильного визначення його походження.

Саме ця зміна робить заяву матеріально важливою. Вперше на державному рівні один із членів НАТО попереджає не лише про ризик проникнення безпілотників, а й про можливість свідомої маніпуляції доказами їхнього походження.

Чому це важливо для Балтійського регіону

Балтійські країни вже неодноразово фіксували інциденти із безпілотниками, пов’язаними з війною в Україні. Одночасно російські засоби РЕБ регулярно створюють перешкоди GPS та іншим навігаційним системам у регіоні, що значно ускладнює визначення реального маршруту польоту.

Саме ця неоднозначність робить сценарії операцій під чужим прапором особливо небезпечними.

Якщо безпілотник українського типу атакує критичний об’єкт у країні НАТО, політичний тиск виникає ще до завершення технічної експертизи. Навіть короткочасна невизначеність може вплинути на громадську думку, інформаційний простір та швидкість ухвалення політичних рішень.

Найбільш уразливими залишаються:

• енергетична інфраструктура;
• морські порти;
• аеропорти;
• військові полігони;
• великі транспортні вузли.

Литва вже посилювала охорону енергетичної та транспортної інфраструктури після попередніх розвідувальних попереджень про можливі російські диверсійні операції. Нинішня оцінка логічно розширює цей перелік ризиків на сферу безпілотних систем.

Можливі наслідки

Найімовірніше, країни Балтії та Польща приділятимуть значно більше уваги не лише перехопленню безпілотників, а й збереженню уламків, телеметрії та електронних компонентів для швидкої технічної атрибуції.

Також зростає ймовірність розробки спільних процедур НАТО, які дозволять швидше відрізняти український дрон, що випадково відхилився від маршруту, від апарата, який був навмисно відновлений або модифікований Росією. 🟡

Політично це може означати більш стриману реакцію урядів Балтії на майбутні інциденти. Публічна атрибуція, ймовірно, дедалі частіше відкладатиметься до завершення технічної експертизи.

Для Москви вигідною може бути навіть сама невизначеність. Якщо походження безпілотника неможливо швидко встановити, інформаційний ефект виникає незалежно від масштабу фізичних наслідків атаки.

Одночасно Україна та її союзники можуть активізувати обмін серійними номерами, архітектурою бортової електроніки та іншими технічними характеристиками, що допомагають швидше виявляти захоплені або модифіковані апарати. 🟡

Висновок

Попередження Литви не означає, що подібна операція вже готується або є неминучою. Проте воно свідчить про важливу зміну в оцінках безпеки на східному фланзі НАТО.

Якщо раніше головним питанням було «чий це дрон?», то тепер дедалі важливішим стає інше: «хто хоче, щоб ми повірили, що це український дрон?»

Саме боротьба за правильну атрибуцію може стати одним із ключових елементів захисту Балтійського регіону від майбутніх гібридних операцій.