Baltic Security Monitor | Геополітичний коментар За матеріалами Material OSINT Update, 29 липня 2026, 20:00

Уперше стратегію, яку Україна вже рік застосовує на практиці, названо вголос як фінансову формулу: вартість удару має дорівнювати приблизно 2% від завданої шкоди. Це не нова кампанія — Україна й раніше била по нафтопереробці та логістиці РФ. Нове — те, що новий очільник Міноборони вперше публічно перетворив тактику на економічний принцип планування, і зробив це в перший тиждень на посаді.

Що сказав новий міністр

В.о. міністра оборони України Євгеній Хмара, який очолив відомство минулого тижня після відставки Михайла Федорова (звільненого через конфлікт із головнокомандувачем Олександром Сирським, якого згодом теж усунули), дав перше інтерв'ю на посаді — американській блогерці Лорі Лумер. Головна теза: "Ми не можемо йти удар за удар. Ми маємо діяти асиметрично." Мета — тримати вартість українських далекобійних операцій на рівні приблизно 2% від шкоди, яку вони завдають Росії, зокрема глибоких ударів по стратегічному бомбардувальному флоту РФ (включно з операцією "Павутина", яку підрозділ Хмари виконав ще до його призначення). Пріоритетні цілі — нафтопереробні підприємства, транспортні вузли та інші об'єкти, що підтримують військову економіку РФ, а не цивільна інфраструктура, яку, за словами Хмари, свідомо атакує Росія.

Хмара очолював елітний підрозділ СБУ "Альфа", а з січня — саму Службу безпеки, перш ніж отримати призначення на оборонне відомство.

Друга конкретна зміна: кредитне масштабування ОПК

Мінборони повідомило, що українські виробники вже отримали 167 пільгових кредитів на суму понад 10 млрд грн (близько $223 млн), з яких 12 позик уже повністю погашено. Підприємства можуть залучати до 500 млн грн на інвестиційні проєкти строком до п'яти років або до 100 млн грн на поповнення обігового капіталу строком до трьох років. Ставка для виробника — 5% річних, решту компенсує держава. Кошти дозволено спрямовувати на розробку, виробництво, ремонт, модернізацію та утилізацію озброєння, боєприпасів і комплектуючих. Це переводить підтримку ОПК із переважно контрактної моделі в ширшу систему фінансування виробничих потужностей — поряд із програмами фінансового лізингу та режимом Defence City, як уточнило відомство.

Чому це важливо для регіону

Разом два сигнали складають цілісну модель української стратегії: дешеві далекі удари по дорогій інфраструктурі Росії плюс кредитне масштабування власних засобів ураження, дронів і боєприпасів. Для Балтійського регіону це має пряме значення, оскільки значна частина потенційних цілей такої кампанії розташована на північному заході Росії — нафтові термінали, порти, логістичні вузли та військові об'єкти в Ленінградській області й на Фінській затоці. Інтенсивніші українські операції на цьому напрямку можуть збільшити кількість польотів дронів поблизу повітряного простору Естонії, Фінляндії, Латвії та Литви, а також навантаження на Baltic Air Defence.

Аналіз BSM

Формалізація доктрини "2% вартості" — це не тактична новина, а сигнал про те, що асиметричні далекі удари стали офіційним, вимірюваним принципом планування нового керівництва Міноборони, а не побічним продуктом окремих операцій. У поєднанні з переходом підтримки ОПК на кредитну модель це знижує залежність Києва від темпів окремих західних поставок і створює промислову базу, яку європейські держави зможуть підтримувати кредитами, спільними підприємствами та прямими закупівлями продукції в українських виробників.

Ймовірні наслідки

• зростання інтенсивності ударів по російській нафтовій і транспортній інфраструктурі;
• збільшення замовлень на далекобійні безпілотники, засоби РЕБ і боєприпаси;
• подальше зміщення війни від обміну кількістю озброєнь до конкуренції вартості одного ураження;
• частіші повітряні тривоги й перехоплення на північних кордонах НАТО, якщо маршрути ударів проходитимуть через північний захід Росії;
• посилення російських спроб захищати порти й нафтові об'єкти засобами РЕБ, що саме собою може підвищувати ризик відхилення дронів у бік сусідніх держав.

Висновок

Новий міністр оборони не оголосив нову кампанію — він назвав ціну вже наявної. Коли асиметрична стратегія отримує числовий коефіцієнт (2%) і кредитну інфраструктуру ($223 млн і зростає), вона перестає бути тактичним рішенням польових командирів і стає державною економічною політикою війни. Для BSM це означає: маршрути й частоту глибоких українських ударів варто відстежувати не як окремі інциденти, а як похідну від бюджету, кредитних лімітів і виробничих потужностей — показників, які тепер публічно озвучені й піддаються моніторингу.

Baltic Security Monitor (osint-baltic.com) — аналітичне видання про безпеку на північно-східному фланзі НАТО.